Włodek's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
Włodek's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
| Thursday, February 26th, 2015 | | 2:56 am |
| | Wednesday, May 9th, 2012 | | 6:56 pm |
| | Sunday, January 22nd, 2012 | | 6:59 pm |
Віталій Портников у Харкові
Цими днями до Харкова приїздив видатний журналіст Віталій Портников, який уже давно не потребує детального представлення. Принаймні для тих, хто мешкає в країнах СНД чи має щастя мешкати за цими межами, але цікавиться подіями на пост-радянських теренах. Основною метою було проведення майстер-класу для харківських журналістів (що мене особисто не стосується) в агенції новин Status Quo, виїзного засідання "Політклубу", а також презентації нової книжки пана Віталія "Тюрма для янголів".    ( ЩЕ СВІТЛИНИ ) | | Saturday, December 31st, 2011 | | 10:15 pm |
Frohes schönes Neues Jahr! / З Новим Роком!
Als lustiger Nachtrag schlage ich vor, die Neujahresglückwünsche von Leonid Breshnew aus dem Jahre 1979 zu sehen. Суто для підняття настрою пропоную подивитися новорічні вітання Леоніда Брежнєва від 1979 року. | | Friday, December 23rd, 2011 | | 8:08 pm |
| | Monday, November 28th, 2011 | | 12:44 am |
Das Supertalent auf Indisch / Індія має талант
Das ist kein Geheimnis, dass alle gängigen Shows eigentlich Franchisen sind.
Die amerikatische Show "America's Got Talent" ist keine Ausnahme. Sie ist in mehreren Ländern, darunter in Deutschland unter dem Namen "Das Supertalent", nach Lizenzen lokal produziert.
Doch manche regionale Adaptationen sind wirklich herausragend! Zum Beispiel, die Indische Version:Не секрет, що більшість (здебільшого нестерпно тупих) сучасних телешоу є фактично франшизами. Себто існує, наприклад, в Америці шоу "America's Got Talent", а телебачення в багатьох країнах світу просто купують ліцензії й виробляють місцеву адаптацію. Скажімо, у Німеччині ця шоу-франшиза зветься "Das Supertalent", а український варіант назвали "Україна має талант". І дійсно? Так дешевше, ніж вигадувати щось своє: прості домогосподарки – вони й в Африці прості домогосподарки. Втім, деякі місцеві адаптації несуть аж надто багато місцевого колориту – чим можуть вигідно виділятися на тлі навіть оригіналу. Подивіться індійський варіант відомої американської франшизи: | | Saturday, November 26th, 2011 | | 6:27 pm |
Wenigstens etwas noch funktioniert in diesem Land / Хоч щось тут ще працює добре
Das von ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.6) ostseer aus Riga, Lettland am Dienstag gesandte Päckchen ist mir schon heute zugestellt worden. Also, nur 5 Tage! Das ist eine echte Spitzenleistung.
Vor einem Monat sandte ich ein Päckchen nach Augsburg. Die Lieferung dauerte 7 Tage. Auch nicht schlecht.
Es gibt doch wenigstens etwas Gute inmitten des schnellen Verfalls der Ukraine als Land und als Gesellschaft, der sich heutzutage buchstäblich vor den Augen entfaltet.Відправлена для мене ostseer-ом з Риги у вівторок бандероль була доставлена мені вже сьогодні, в суботу. Тож, лише за 5 днів! Це абсолютний рекорд! Місяць тому я відправляв звідси бандероль до Ауґсбурґу. Доставка зайняла 7 днів – що теж вельми непогано. Принаймні, хоч щось працює відмінно на тлі загальної деградації України як держави і як суспільства, що відбувається буквально на очах. | | Friday, November 18th, 2011 | | 8:16 pm |
| | Saturday, October 15th, 2011 | | 10:17 pm |
Наші справжні герої
Хотів про це висловитися одразу після Дня Незалежності два місяці тому, але зараз так само слушна нагода – 14 жовтня як раз традиційно святкується день створення Української повстанської армії (1942). Коли наприкінці серпня поточного року я ознайомився зі списком новоспечених героїв України, то у мене, що називається, перехопило подих. Втім поступово прийшло розуміння того, що журналіст Віталій Портников був таки правий, коли висловлювався стосовно того, що нагородження цим званням провідника ОУН Степана Бандери та безпосереднього організатора та командуючого УПА Романа Шухевича є безглуздим актом – насамперед тому, що саме це звання є запровадженою 1998 року радянською відрижкою і ніяким чином не вплине на сприйняття цих історичних постатей тими чи іншими людьми. Для таких людей, як я, Шухевич і Бандера є героями безвідносно до того, чи нагороджено їх посмертно якоюсь кучмівською нагородою. І, відповідно, навпаки – для мільйонів прокомуністично й проросійськи налаштованих громадян (через що Україна ніяк не може стати успішною країною і на довгі десятиріччя приречена бути політичним та економічним невдахою з розмитою ідентифікацією) ці люди будуть втіленням зла. Але є ще одна важлива причина, чому я не лише тепер погоджуюся з паном Віталієм, але навіть радий, що нагороди у Бандери та Шухевича "відібрали". Не буду приховувати: коли донецький суд скасував присвоєння Бандері та Шухевичу звання Героя України одразу після приходу Януковича до влади, мене тоді це засмутило й обурило. Я ще 2003 року з обуренням висловлювався на цю тему.І тому, що робилося це, щоб догодити Москві й отримати "газову знижку за флот" – угоди, яка півтора роки по її підписанні засвідчила повний непрофесіоналізм донбасяцької "еліти"; і тому що донецький суд навіть не знайшов нічого ліпшого, як відібрати це звання на підставі того, що означені політики не були громадянами України. Кожен совок в Україні вам залюбки розповість, які бандити, зрадники і прочая, прочая, прочая були Бандера з Шухевичем – але ось їхній донбасяцький суд навіть довести цього не спромігся й скасував звання на підставі неправильного громадянства... Коли ж я ознайомився з черговим списком нагороджених Януковичем новоспечених "героїв України", то я вже втішився. Добра половина "героїв України" – шахтарі-бригадири, начальники дільниць. Серед шахтарів затесалися льотчик та вчителька. Але апофеоз – це звісно звання "героя України" донецькому поету Білашу, улюбленому поету Януковича (Білаш - це гірше, ніж Дем'ян Бєдний), а також митрополиту православної церкви московського патріархату. Ні, краще нехай цей сонм шахтарів, льотчиків, російськомовних поетів-українофобів, митрополітів-провідників "Рускава Міра" та просто скромних народних депутатів самі носять свої золоті зірочки "героїв України". Я щиро радий, що своїм рішенням донбасяцький суд вивів Степана Бандеру та Романа Шухевича з цієї блискучої компашки. Шахтарські бригадири, донецькі примітивні поети-рифмачі, московські церковники та просто сірі українофобські чинуші не є для мене героями України. Тому я радий, що люди, які свого часу не на життя, а на смерть віддано боролися за незалежність України, непричетні до цього списку. Нехай сучасні "герої України" собі тішаться своїми золотими цяцьками. Це звання – я відчуваю – все одно незабаром скасують через повне знецінення. Лише за 12 років (мирних років!) званням "Герой України" вже нагороджено аж 262 людини... Навіть якщо брати людей мистецтва, то серед нагороджених - виблядок Білаш, але відсутня Ліна Костенко - живий класик чарівної української поезії! Це фарс, це повний фарс! Усіх друзів вітаю зі святом Української повстанської армії!  | | Saturday, October 8th, 2011 | | 1:10 am |
Дві гарні програми Віталія Портникова
Завжди із задоволенням слухаю й дивлюся виступи Віталія Портникова. Пропоную звернути увагу на його два останні виступи на каналі TVi, де він працює головним редактором. Програма на смерть Стіва Джобса, голови корпорації Apple. Пан Віталій міркує на тему, чому в такій Україні, як вона є, принципово не може з'явитися людина масштабів геніального Джобса. Точніше, з'явитися на світ може (тим більше, що партнер Джобса по бізнесу Стів Возняк – українець за походженням), а ось зреалізуватися в ТАКІЙ Україні – принципово ні. http://www.tvi.com.ua/ua/watch/author/?prog=834&date=2011-10-06Друга промова – як завжди блискуча - на тему чергових неоімперських фантазій Путіна, довгограючого правителя сусідньої Верхньої Вольти. http://www.tvi.com.ua/ua/watch/author/?prog=834&date=2011-10-07До речі, тим друзям, що живуть за межами України, але хотіли би тримати руку на пульсі життя цієї країни, рекомендую цей канал TVi. Це єдиний тутешній канал, що не фінансується якимось українським олігархом і єдиний, що зареєстрований як юридична особа в Польщі. У TVi великі проблеми: канал вичавили з етеру і нацрада з телебачення й радіомовлення виставляє йому одне попередження за іншим. Так що, цілком може статися, що мерзотна донбасяцька влада TVi закриє. Але в інтернеті він поки що є. Трансляція наживо: http://www.tvi.com.ua/ua/tvonline/ | | Sunday, September 25th, 2011 | | 10:50 pm |
| | Friday, September 16th, 2011 | | 9:38 pm |
| | Saturday, September 10th, 2011 | | 5:40 pm |
Ausgetrockneter Fluss Charkiw / Пересохла річка Харків
 Fluss Charkiw im Zentrum Charkiws auf der Google Earth. Річка Харків у центрі міста Харкова на Google Earth.  Fluss Charkiw. Aussicht aus der Brücke an der Hamarnik-Straße.Річка Харків. Вид з мосту біля вулиці Гамарніка.  Dank der EURO-2012 werden manche Teile der vier ukrainischen Gastgeberstädte äußerlich besser. So, wie diese Uferpromenade, zum Beispiel.Завдяки ЄВРО-2012 деякі частини чотирьох приймаючих українських міст ззовні стають краще. Як от ця набережна, що носить трохи дивакувату радянську назву Червоношкільна. ( WEITER SEHEN / ДИВИТИСЯ ДАЛІ ) | | Wednesday, August 24th, 2011 | | 2:23 pm |
| | Saturday, August 6th, 2011 | | 3:13 am |
Ein paar Fotos von Charkiw / Пара світлин Харкова
( ALLE FOTOS SEHEN / ДИВИТИСЯ ВСІ СВІТЛИНИ )Fußgängerbrücke neben der Universität Charkiw.Пішохідний міст біля університету. Міст перекинуто над Узвозом Пасіонарії. Чому ще за радянських часів узвіз назвали саме так, я не знаю, але назва подобається.  Etwa am Ende der 1990er Jahre kam hier die dumme Mode, Liebe mit Schlössern am Geländer einer Brücke zu verewigen. Auf dem Schloss sind selbstverständlich die Namen der Verlobten zu schreiben.Десь починаючи з кінця 1990х років і на ці широти прийшла дурна мода вішати замки на поручні мостів на знак відданості закоханих одне одному. На самому замку, само собою, пишуть імена парочки. ( ALLE FOTOS SEHEN / ДИВИТИСЯ ВСІ СВІТЛИНИ ) Für manche "size also matters"...Для деяких розмір теж має значення... Für mich persönlich ist diese Mode durchaus dumm, da ein Schloss nicht nur Festigkeit, sondern auch Unfreiheit symbolisiert. Und die echte Liebe kann nichts mit der Sklaverei zu tun haben.Особисто я вважаю цю моду вкрай дурною, бо замок символізує не лише міць [чогось там], але й несвободу. Причому з несвободою замок як символ асоціюється в першу чергу. Справжнє кохання не може мати нічого спільного з рабством. ( ALLE FOTOS SEHEN / ДИВИТИСЯ ВСІ СВІТЛИНИ ) | | Sunday, July 17th, 2011 | | 7:24 pm |
Deutscher Militärfriedhof in Charkiw / Німецький військовий цвинтар у Харкові
Der Sammelfriedhof für die in der Ostukraine gefallenen deutschen Soldaten und Offizieren wurde 1998 errichtet. Die meisten Gefallenen starben in vier Schlachten um Charkiw, die zwischen 1941 und 1943 stattfanden. Darauf zeigen vor allem die Todesdaten.
Insgesamt ruhen hier rund 40000 Wehrmachtsangehörigen.
Während der deutschen Besatzung zwischen Oktober 1941 und August 1943 existierte schon an dieser Stelle, im Dorf Danyliwka am nördlichen Stadtrand Charkiws, schon ein deutscher Soldatenfriedhof, der später von den Sowjets total zerstört wurde.
Der prominenteste Gefallene war General-Leutnant von Hünersdorff, der im Laufe der Kursker Schlacht schwer verletzt und später im Lazarett in Charkiw am 17. Juli 1943 gestorben wurde. Німецький військовий цвинтар у Харкові було відновлено 1998 року на місці німецького цвинтарю для полеглих військовослужбовців німецької армії, що постав під час окупації 1941-43 років. Той цвинтар було зруйновано восени 1943 року невдовзі по тому, як Харків вдруге й остаточно зайняли радянські війська. Теперішній відновлений німецький цвинтар є збірним похованням для 40000 тисяч німецьких солдатів та офіцерів, що загинули на теренах Східної України, втім переважна більшість тих, хто тут тепер спочиває, загинули під час чотирьох кривавих битв за Харків, що розгорталися в жовтні 1941 року (втім, ця перша битва була найменш кривава й найшвидкоплинніша), квітні-травні 1942 року, лютому-березні 1943-го та в серпні 1943 року. На це вказують дати смерті солдатів. Переважна більшість померли саме в ці місяці або протягом місяця потому, що вказує на померлих у шпиталі. Найвидатнішим похованим тут є командуючий 6-ю танковою дивізією генерал-лейтенант фон Гюнерсдорф, якого було тяжко поранено під час Курської битви, прооперовано в шпиталі в Харкові, де він і помер 17 липня 1943 року.  Bestattung von General-Leutnant Walther von Hünersdorff in Anwesenheit von seiner Ehefrau, die als Rot-Kreuz-Krankenschwester im Lazarett Charkiw tätig war, und Generalfeldmarschall von Manstein, Generaloberst von Goth u.a.Поховання генерал-лейтенанта фон Гюнерсдорфа у Харкові 17 липня 1943 року в присутності його дружини (з квітами), що працювала в Харкові медичною сестрою Червоного Хреста, генерал-фельдмаршала Манштейна, генерал-полковника фон Гота та інших.  Deutscher Militärfriedhof Charkiw heute.Німецький військовий цвинтар сьогодні.   Eingang. Вхід. ( Mehr Fotos / Ще світлини ) | | Friday, July 15th, 2011 | | 3:13 am |
Харківський Тарас Бульба
Цікаво тим, хто цікавиться соціальною історію Харкова. Анатолій Здоровий – надзвичайно мужня людина, яка наважилася протестувати проти русифікації нашого міста ще 1965 року. Тоді в місті комуністичні русифікатори масово позакривали всі українські школи, крім двох. Біля 40 шкіл перевели на імперську мову навчання. Дивовижно, що одна людина – це не зараз; це був 1965 рік! – змогла зібрати дві сотні підписів протесту! Про нижченаведений випадок мені було відомо – про вчинок Здорового говорили пошепки ще за радянських часів. Ще років 15 тому я наводив це як приклад того, що русифікація Харкова аж ніяк не була природною, як це модно вважати в певних колах обрусачених людей. 200 підписів в умовах комуністичної диктатури дорівнює багатьом і багатьом тисячам підписів в нормальних демократичних умовах. Чого я не знав, - так це прізвища того героя.
Півстоліття тому на XXII з'їзді КПРС з’явився термін «новая историческая общность – советский народ». Через кілька років у Харкові почали масово переводити українські школи на російську мову. Тоді у нашому місті проти примусової русифікації виступило понад дві сотні людей. Після тиску КДБ, влітку 1965 року число шукачів правди зменшилось до півтора десятка. І тоді у Харкові знайшлась людина, яка своїм громадським вчинком змусила говорити про себе навіть в’язнів сибірських таборів.
...
Здоровий зібрав підписи двохсот харків’ян, а потім через друзів у Києві та Москві перевів це питання з місцевого рівня на державний. Одразу на батьківські збори почали приходити люди з «комітету глибокого буріння», які радили «правильно понять линию партии» і «не возбуждать народ». Невдовзі кількість протестуючих впала до півтора десятка, яким постійно погрожували. Ось тоді, на знак протесту, Здоровий наважився на громадський вчинок. Під вечір 29 червня 1965 року він написав великими літерами на паркані споруджуваного Будинку проектів на проспекті Леніна, навпроти готелю «Інтурист», гасло: «Українці! Шануйте рідну мову! Геть мерзенні теорійки «естественной ассимиляции»! Хай живе Україна!» На останню букву та знак оклику у Анатолія не вистачило фарби. Але він не розгубився, пішов додому, взяв нову банку і дописав, як слід. Уже сіріло. За спиною проходили рідкісні перехожі, яких відганяли міліціонери. Сміливець спокійно склав фарбу, щітку в торбу й пішов додому. За ним рушив наряд міліції. Тут під'їхало авто, хтось закричав: «Задержать!»
...
| | Wednesday, July 13th, 2011 | | 11:41 pm |
Wiktor Janukowitsch der Junge / Янукович-молодший
Пояснення тут: http://obkom.net.ua/news/2011-07-13/1625.shtmlМені згадується, як 2005 року прихильники Януковича обурювалися тим, що сину Ющенка подарували якийсь дорогий телефон, і той прийняв подарунок. Я тоді, до речі, теж засуджував сина Ющенка, а ще більше самого Ющенка за те, що не пояснив своєму сину, що президентство батька накладає і на дітей певні моральні обмеження. Яке ж було моє здивування, коли я зараз, стикаючись в житті з тими ж людьми, що колись так затято обурювалися подарунками дітей Ющенка, абсолютно індиферентно сприймають і годинник патріарха їхньої церкви, і парад донецьких дітей-скоробагатьків, один з який - синок Януковича (саме цей, що на відео), що за півтора роки татового президентства стрімко увійшов до лав найбагатших людей України за версією Форбс. "Своїм все, ворогам - закон"... | | Thursday, June 30th, 2011 | | 3:43 am |
| | Sunday, June 26th, 2011 | | 1:08 am |
"Je t'aime ... moi non plus" (in Originalfassung / в оригінальному виконанні)
Viele Leute kennen das wunderschöne Lied "Je t'aime ... moi non plus", das Serge Gainsbourg komponierte und 1969 in Duo mit seiner Freundin und späteren Ehefrau Jane Birkin auf die Spitzen von Hit-Charts brachten.
Doch gar nicht viele Leute wissen, dass dieses weltberühmte Lied von Serge Gainsbourg erst 1967 für seine vorherige Geliebte Brigitte Bardot verfasst und auch mit ihr zusammen aufgeführt worden war.
Heutzutage scheint es lächerlich, dass französische Rundfunk- und TV-Sender dieses Lied für eine Weile aus den Sendungen sogar verbannten. Das Lied schien ihnen "zu sexual". Das war in Frankreich!
Übrigens, welche Fassung des Lieds haben Sie lieber?
Багато хто знає прекрасну пісню "Je t'aime ... moi non plus", яку написав Серж Ґенсбур і яку виконав 1969 року разом зі своєю коханою подругою й пізніше дружиною Джейн Біркін. Пісня у виконанні Ґенсбура та Біркін набула шаленої популярності. Втім, мало хто знає, що пісню він написав 1967 року для іншої жінки – для попередньої своєї подруги Брижит Бардо. І так саме з нею проспівав її дуетом. Але невдовзі потому вони розбіглися і Брижит забороняла випускати на платівках варіант пісні, де виконує вона, аж до 1986 року. Тож, тоді Ґенсбуру не залишалося нічого іншого як записати пісню вдруге – уже з новою подругою. Саме другий варіант і став широко відомим. Кумедним навколо історії з піснею "Je t'aime ... moi non plus" є те, що керівництво французьких радіостанцій та телеканалів певний час не пускали пісню в етер з тієї причини, що вона "аж надто сексуальна". Це була Франція, а не яка-небудь надто пуританська країна! :-) Панове, який варіант більше подобається вам – перший з Бардо чи другий, добре відомий, з Біркін? |
[ << Previous 20 ]
|
